Головна » Статті » Мої статті

Урок-екскурсія в природу (ч.1)

Природа – це казка, яку треба читати серцем.

 

Все лихе у серці людини мало б, здається

 зникнути  в спілкуванні з природою –

цим безпосереднім джерелом краси і добра.

 В умовах індивідуалізації та диференціації процесу навчання надзвичайно важливо, щоб дитина одночасно бачила, слухала, переживала і думала. Саме тоді у свідомості формується те, що в психології називається емоційною пам’яттю, без якої не може бути й мови про повноцінний розумовий розвиток у дитинстві.

Діти є носіями повнокровної української культури, її майбутнього, особливо ті, які в новій державі тільки починають новий шлях до самопізнання, роз­кутості мислення, відчувають особливу відпові­дальність за долю України. Робота, яка проводиться під час ек­скурсій, є найбільш ефектив­ною формою виховання свідомого громадянина, патріота, людини, не байдужої до проблем сьогодення. Поняття, що засвоюються школярами на прикладі свого краю, є найбільш переконливими, легко запам’ятовуються. Зв'язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню; у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та народногосподарських проблем, що дає можливість школярам не тільки здобути певні знання, але сприяє й розвитку почуття співпричетності до долі рідного краю та громадській активності.

Екскурсії в природу — це форма організації навчально-виховної роботи з учнями, яка дає змогу безпосередньо спостерігати й ви­вчати предмети, процеси і явища природи, побачити те, чого не можна показати у фізич­ному кабінеті.

Ознайомлення з фізичними явищами, що відбуваються у природі, дає змогу навчити школярів переносити отримані знання, уміння та навички у нові умови, сприяє міцності й дієвості знань із фізики, а отже, і досягненню більш високого рівня навчання. Спостережен­ня явищ у природних умовах переконують учнів у пізнаванності світу, спри­яють встановленню міжпредметних зв'язків.

Особливе місце в системі знань з фізики посідають комплексні екскурсії в природу. Під час таких екскурсій діти можуть одночасно побачити явища або процеси, що відбуваються у природних умовах і є предметом вивчення фізики, біології, хімії, географії.

Екскурсії у природу дають змогу вчителеві фізики створити оптимальні умови для здійснення екологічного виховання школярів у процесі вивчення основ фізики й відкривають можливості для стимулювання їхніх інтересів до проблем охорони природи: спостереження позитивних і негативних змін у природі та виявлення причин нерозумної діяльності людини, а також діяльності, спрямованої на охорону природи, переконують учнів у необхід­ності дбайливого ставлення до неї й можливості відповідного поводження людини.

Значення екскурсій у процесі вивчення природничих дисциплін полягає ще й у тому, що вони мають значний потенціал для розширення політех­нічного світогляду учнів, їхнього загальнокультурного розвитку, естетично­го та морального виховання.

Одним із найбільш поширених видів екскурсій є короткочасний вихід у природу, розрахований на урок (або частину уроку). На таких заняттях в учнів розвиваються вміння спостерігати явища, які відбуваються в навко­лишньому середовищі, розкривати їх фізичну сутність. Під час екскурсії учень має змогу знайти підтвердження засвоєним у класі теоретичним по­ложенням, порівняти результати демонстраційних і фронтальних експери­ментів із перебігом явищ у природі. Використання приладів при цьому сприяє набуттю умінь і навичок застосовувати їх в умовах, близьких до при­родних. Однак під час організації такого заняття вчитель має враховувати, що передбачені для вивчення явища і закономірності у природі тісно взаємопов'язані, а це означає, що під час їх досліджень учень повинен навчитися визначати головне і зосереджувати свою увагу на його вивченні. Велике значення в організації екскурсій має вибір об'єкта вивчення. Він пов'язаний з додержанням окремих вимог. До їх числа входять вимоги до відбору завдань для спостереження, котрі включають добір видів завдань, які підлягають виконанню, а також контрольні завдання для перевірки якості виконаної роботи.

Екскурсії можуть мати пасивний і активний характер. У першому варіан­ті вони передбачатимуть тільки спостереження з метою вивчення явища, у другому — виконання певних вимірювань з метою дослідження перебігу процесів. До екскурсій, що плануються наприкінці року (після вивчення курсу фізики) доцільно включити практичні завдання. При цьому ефективність заходів значно підвищиться, якщо зав­дання матимуть індивідуальний або груповий характер.

 Психологічні аспекти спостереження як виду діяльності учнів

Усвідомлений характер.

У спостереженні сприйняття має свідомий ха­рактер: воно починається з постановки й уточнення завдання спостережен­ня й супроводжується довільною та стійкою увагою. Чим більш точно й кон­кретно визначені завдання спостереження, тим повніше й детальніше відбувається сприйняття явищ, що спостерігаються.

Планомірність.

Відповідно до поставлених завдань складається орієнтовний план спостереження. До нього вносяться важливі та найбільш вагомі теми, такі як спостереження за фізичними явищами, що відбувають­ся у природі, експерименти, досліди. Завдяки наявності такого плану уне­можливлюються моменти випадковості у сприйнятті інформації і відповідні об'єкти залучаються до спостереження.

Визначеність і

 спрямованість уваги.

Складання плану екскурсії передба­чає попередню орієнтацію уваги учня на спостереження або всього явища в цілому та його зв'язків з іншими процесами, або окремих елементів у ньо­му. Психологи твердять, що спостереження буде плідним, якщо при першо­му ознайомленні з об'єктом увагу спрямовувати на нього як на ціле, а при повторному — на конкретні деталі. У іншому разі можна втратити певні де­талі під час вивчення окремих елементів явища.

Активний характер сприйняття.

Під час спостереження учень не просто спостерігає те, що йому впало у вічі; він відшукує потрібні йому об'єкти й визначає особливості, які його цікавлять. Спостереження завжди будується на попередньому ознайомленні з явищами, що спостерігаються, спирається на певний запас знань про ці явища.  Їх наявність дає змогу швидше виділи­ти об'єкт спостереження, визначити його характерні властивості.

Зв'язок з

мисленням.

Сприйняття у процесі спостереження завжди пов'язане з мисленням, обранням спостережуваних факторів, розумінням їх значення та взаємного зв'язку, встановленням причин явищ та їх наслід­ків, Будь-яке спостереження неможливе без розумових операцій: аналізу, порівняння, конкретизації, узагальнення тощо.

Систематичний характер.

З метою точного й повного вивчення об'єкта спостереження повторюється стільки разів, скільки потрібно, об'єкт розгля­дається у найрізноманітніших умовах.

 Звіти про виконання завдань із необхідними розрахунками учні повинні підготувати після екскурсії. Їх презентацію й захист доцільно провести на­ступного дня. Під час оцінювання діяльності учнів слід враховувати:

-                   якість виконання завдань — повноту висвітлення теми, правиль­ність розрахунків і висновків, обсяг виконаної роботи;   

- доповідь про результати спостережень, зміст і форму звітної документації;  

-         обґрунтованість відповідей на запитання під час захисту;

-         поведінку під час проведення екскурсії (за бажанням учителя).

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприйняття краси природи, до якого вони постійно спонукаються, відчуття її гармонії, доціль­ності, на яких загострюється їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. Під час виконання спільних завдань школярі вчаться спілкуватися між собою, поводитися один з одним та у навколишньому світі.

Головним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за предметами і явищами природи та видимими взаємозв'язками й залежностями між ними.

Класифікація екскурсій за ознаками

За місцем у навчальному процесі

Вступні

Поточні

Підсумкові

За кількістю учасників

Індивідуальні

Групові

Колективні

За характером об’єкта

У природі

На виробництві

За обсягом змісту

Однотемні

Багатотемні

За змістом матеріалу

Історико-літературні

Краєзнавчі

Виробничі

Науково-природничі

Комплексні

За характером вивчення матеріалу

Тематичні 

Комплексні

 

Методика проведення екскурсій потребує від учителя здійснення трьох етапів:

1) підготовчого

змістом якого передбачається визначення об'єкта дослідження, мети екскурсії, конкретних завдань для учнів, підго­товка екскурсовода

Екскурсія має велике значення, якщо вона добре підготовлена, а не є просто веселою прогулянкою.      Якщо навчальні екскурсії проводяться за навчальною програмою і їх основна мета — практичне закріп­лення матеріалу, то позапрограмні екскурсії носять дос­лідницький характер, а учні, які беруть у них участь, найчастіше зацікавлені в кінцевому результаті. Готуючись до екскурсії, учитель визначає тему, мету, вибирає місце її проведення. Необхідно підготувати й вивчити матеріал, який буде використовуватися під час екскурсії, якщо є необхідність — залучити спеціаліста.

Продумати методичні прийоми, які бу­дуть використані в ході екскурсії. Підготувати про­блемні питання. Якщо екскурсія на природу, то про­думати місця зупинок, якщо в музей чи на госпо­дарський об'єкт — зустрітися з екскурсоводом і ви­рішити навчальні й інші важливі питання.

Попередньо повідомити учнів про тему екскурсії, визначити її мету. Вирішити організаційні питання. Познайомити учнів з правилами поведінки й техніки безпеки в природі на госпо­дарських об'єктах.

2) організаційного

під час якого відбувається ознайомлення учнів з природними та виробничими об'єктами, активізація їхньої пізна­вальної діяльності, фіксація результатів спостережень і т. ін.

Під час проведення екс­курсії виділяють дві її скла­дові частини: інформаційну та робочу.

Інформаційна частина містить розповідь і пояснен­ня вчителя, екскурсовода. Робоча частина складається з дослідницької роботи учня, збору матеріалу, його опису, фотографування, виконання індивідуальних завдань тощо.

3) підсумкового

який передбачає написання звітів, оформлення зі­браних матеріалів, презентацію їх перед аудиторією

 

Розробка методики проведення уроків-екскурсій здій­снюється на основі загальних дидактичних законо­мірностей, якими керується вчитель під час підготов­ки будь-якого типу уроку, але з урахуванням особливостей кожного із зазначених видів.

Ця робота здій­снюється у такій послідовності:

1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою.

2. Визначення його виду.

3. Складання логічної схеми змісту уроку-екскурсії за підручником.

4. Конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які знаходяться на місці екскурсії (вчитель заздалегідь добре вивчає маршрут і місце уроку-екс­курсії).

5. Визначення навчальної, розвивальної і виховної цілей даного уроку.

6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.

7. Підготовка школярів до нього.

8. Добір необхідного обладнання.


Категорія: Мої статті | Додав: Антоніна (11.10.2013)
Переглядів: 1102 | Теги: урок-екскурсія, урок фізики
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]