| Антоніна | Дата: Четвер, 10.10.2013, 20:52 | Повідомлення # 1 |
Група: Администраторы
Повідомлень: 31
| І. Стародавні греки любили прикраси й дрібні речі з янтарю, який вони за його колір і блиск назвали електрон, тобто «сонячний камінь». Саме від цього слова і походить слово «електрика». У процесі обробки янтарю стародавні греки виявили, що коли янтар потерти шкірою чи хутром, то він притягує легкі предмети. Вперше це явище дослідив відомий давньогрецький філософ Фалес Мілетський. За однією з версій, явище це відкрив не сам Фалес, а його юна донька, яка випадково потерла янтар об хутро, внаслідок тертя шерстяної пряжі об веретено янтар спочатку притягував а потім відштовхував дрібні шерстяні ворсинки. Фалес першим спробував осмислити здатність натертого янтарю набувати короткочасної штучно спричиненої сили притягання. Минуло понад 2000 років після досліду Фалеса Мілетського, і таємничі властивості янтарю привернули увагу лікаря англійської королеви Уїльяма Гільберта. Він встановив, що не лише янтар а і багато інших речовин (скло, смола, графіт тощо) при натиранні набувають здатності притягувати до себе легкі тіла. Так було введено термін «електрика». Вчені одностайно визнали Гільберта батьком науки про магнетизм і електрику.
ІІ. Американський фізик і політичний діяч Бенджамін Франклін (1706-1790) у 1747 році провів експеримент, який довів електричну природу блискавки. У грозовий дощ він запустив повітряного змія і переконався, що розряд блискавки передається по мокрому шнуру і в такий спосіб можна запалити спирт, зарядити лейденську банку і т.д. Цей відчайдушний експеримент був дуже небезпечний і вчений міг би поплатитися життям. Правильне розуміння електричної природи блискавки далозмогу Франкліну винайти блискавковідвід, який врятував тисячі життів і запобіг руйнуванню великої кількості споруд.
ІІІ. Винайдення лейденської банки.Цікавий дослід здійснив у 1745 році настоятель ( ігумен)одного з соборів у Померанії Юрген фон Клейст. Наповнивши пляшку водою і закривши її корком, Клейст увіткнув у корок залізний цвях. Відімкнувши один кінець цвяха до електричної машини, він пропустив через воду значний електричний заряд. І тут сталося непередбачене. Взявшись однією рукою за пляшку, він мав необережність другою рукою доторкнутися до цвяха. При цьому в руках і плечах він відчув такий сильний удар, що заніміли м’язи. Вражений цим фактом, Клейст писав одному з своїх друзів: «Якщо яторкався цвяха, коли він електризувався, то відчував удар, який викликав здригання всієї руки й плеча». Смілива людина! Професор Мушенброк замість пляшки брав тонкостінну склянубанку, в яку опускав металевий стержень. Зарядивши воду і взявши банку в одну руку, він теж доторкнувся другою рукою до металевого стержня, за допомогою якого електричний заряд передавався воді. При цьому Мушенброк відчув такий сильний удар в руки, плечі й груди,що втратив свідомість і два дні приходив до пам’яті. У листі своєму французькому колезі Рене Реомюрові Мушенброк твердив,що він не погодився б повторити дослід, навіть коли б йому обіцяли за це корону Франції. Так з’вився на світ перший електричний конденсатор, який французький фізик Жан Нолле назвав лейденською банкою – назву не забуто і в наші дні.Лейденська банка – це скляна банка, обклеєна ззовні і зсередини олов’яною фольгою, яка не доходила до верхнього краю банки на кілька сантиметрів.Зверху банка закривалась ізолятором, через який пропускався латунний стержень. Стержень зверху закінчувався кулькою, а знизу до стержня прикріплювався металевий ланцюжок. Який дотикався до внутрішньої обкладинки. Щоб зарядити лейденську банку. Її обкладинки з’єднували з полюсамиелектростатичної машини.Новини про винахід лейденської банки миттю облетілаЄвропу й Америку. Лекції про дивовижне явище (з ефектних дослідів) можна було почути не лише в академіях. У всіх лабораторіях і аристократичних салонах ставились досліди, неприємні, цікаві й хвилюючі одночасно. Чарівно зойкали і блідли дами, коли сповнені поважності вчені-демонстратори діставали з чубів кавалерів довгі голубо вато-фіолетові іскри; звичайним піднесення руки запалювали спирт і купку пороху; кілька десятків чоловіків, що взялися за руки, діставали приголомшливий удар, досить було лише одному з них доторкнутися до зовні безневинної скляної банки; ізольовану від підлоги людину електризували і діставали від неї електричні іскри.Для підвищення загальної освіти французького короля лейденський дослід було проведено на ланцюжкові з 180 королівських гвардійців, які взялися за руки. Коли через цей ланцюжок пропускали електричний розряд від лейденської банки, всі 180 гвардійців високо підстрибували, ніби збиралися марширувати в повітрі.
Час з 1750 по 1780 р. увійшов у історію фізики як «період електрики від тертя».
|
| |
| |
