Я вірю…

Я кожного дня дивлюся на небо,

Де білі хмаринки пливуть в далині,

Від болю в душі шукаю плацебо

З недавніх часів він є при мені.

Я бачу потічки, моря й океани,

Рибинок, що плещуть хвостами в  воді.

А он де побігла швидка ігуана –

Це небо рятує мене у біді.

Та часом останнім збігаються хмари,

Похмурі та сірі і дуже сумні.

Збиваючись разом, утворюють пари,

Закрили у сонечка всі промінці.

Так холодно і одиноко в душі,

Печаль полонить моє серце.

І з вуст долинають ліричні пісні,

Пульсують вони, витікають джерельцем.

Та вірю я – сонце ще нам усміхнеться

І буде ще світлий і радісний день.

Дух України, звичайно, проснеться

І ми заспіваєм веселих пісень.

                Лавренко Д., учениця 10 класу