Ось і пролунав останній дзвінок, позаду іспити — на порозі випускний бал! Останнє шкільне свято для учнів 11 класу, бо завтра вони вже самостійні люди, незалежні від уроків і вчителів, бо школа позаду. Але хіба може забутись школа? Ще довго ходитиме думка про неї за кожним, хто цієї весни вийде з неї у самостійне життя, ще вранці прокидатиметься з трепетом, що запізнився на урок чи чогось не вивчив, а згодом все перестане бути таким яскравим, вражаючим, але не забудеться ніколи!

Всі теперішні випускники долатимуть свій шлях у житті, свої часи важких випробувань, а школа, як світлий і теплий вогник зігріватиме їх тими далекими споминами, коли все було так легко і просто, коли все робилося для Вас, щоб Вам було радісно і легко...

Це ще буде, а зараз випускний бал — велике свято: трохи сумне, бо ж це прощання, але більше веселе... 

Дай, Бог, щоб всі Ви знайшли себе, своє покликання, розкрили своє обдарування і зажили щасливо і радісно.